Українські Анекдоти

Турист лізе на гору - без спорядження. Подолав п'ятитисячку, підтягується на останній кручі і бачить плато, на якому росте зелена травичка, овечки пасуться, і дідо стоїть. Турист думає: "Зараз троха повишу, відпочину, потім останній ривок і залізу на плато". Тут до нього підходить той дідо і каже: - Ти шо, з самого низу ліз сюди? - Угу, - каже турист. - Втомився, певно? - питає дідо. - Та не питай! - валить хлопові піна з рота. - Ну тепер можеш руки відпустити. - без жодної іронії промовляє дідо. - ?!?!? Ти шо дурний! Та мене ж там не позбирають! - Та ти не сци. Я мольфар, чарівник себто. Маю велику силу і тебе втримаю. - А не пішов би ти діду........вівці пасти!.. Хвилин п'ять ще втирали один одному дідо і турист. Потім турист все-таки погоджується (висіти вже не годен). Тут мольфар витягує руки допереду, закриває вочи і шось собі буркотит під ніс. А потім як зарипить на всьо плато: - А ну відпускай руки! Турист відпускає руки і, зрозуміло, фігарить вниз. Дідо довго дивився йому вслід, потім виронив спроквола: - Видно паскудний я чарівник!