Українські Анекдоти

Запропонували французу, американцю й українцю: хто скільки об’їде на коні, тому стільки землі й дадуть. Француз проїхав одного кілометра й зупинив коня, каже: — Мені доволі. Тут я поставлю садибу. Там — квітник. А там на шезлонгах відпочиватиму. А ось там — виноградник. Американець проїхав три кілометри й зупинив коня: — Мені доволі. Тут буде моя вілла. Там — газон. А ось там — майданчик для вертольота. А ще далі — майданчик для гольфу. Українець заскочив на коня й почвалував… Жене-жене коня, жене-жене… Загнав коня, кінь упав. А українець на ноги й бігти! Біжить-біжить… Зашпортнувся, впав. Уже чує: не може бігти. Повзе. Повзе-повзе — все, відчуває, вже більше й повзти не можу. Знімає з голови шапку, з останніх сил жбурляє її перед себе й стогне: — А там іще буряки посаджу.