Українські Анекдоти

1948 рік. Їде чоловік фірою лісом, аж тут перестріли його бандерівці. – Куди їдете прошу пана? – Та моркву везу в заготконтору. А що таке? – Та нічого такого, – кажуть йому хлопці, перегороджуючи шлях. – То ми тут з комуністами воюємо, а ти їх годуєш! Набили хлопові трохи писок, ну не вбивати ж дурня за це. Потім взяли найбільшу моркву і засунули в одне місце. – Гаразд, відпускаємо на перший раз, але якщо ще раз зловимо на тому, що комунякам їжу возиш, розстріляємо. Зрозумів? – перепитує чоловіка командир. – Зрозумів-зрозумів,- відповідає той, витираючи розбитого носа, але з ледь помітною усмішкою. – То ти, гнидо, ще й насміхатися смієш… – Та помилуйте хлопці, – просить той, – та то я не з вас, просто я згадав, що мій сусід позаду буряк цукровий везе.