Вирішила жінка перекласти грубку. Найняла пічника. Прийшов пічник, наносив цегли, глини-все під розчин. Жінка поплакалась: - З чоловіком ось розвожуся! - Чому? — питає пічник, — п'є? — Ні, — відповідає жінка. - Б'є? - Ні. — А що? - Хропе, хропе, сволота-так, що скло в вікнах деренчить ... до Києва возила, академікам показувала, грошей купу звела - все одне хропе. — А спить як? — питає пічник. — На спині, як усі, - відповідає жінка. - Як захропить-роздвинь йому ноги, - радить пічник. На наступний день приходить пічник доробляти роботу, і зустрічає його накритий стіл, ошатна господиня. — За що, господиня? - питає пічник-робота - то не зроблена. - Пес з нею, з грубкою, — відповідає жінка, - допомогла твоя порада, перестав мій чоловік хропіти, як відрізало. Тільки скажи. як ти, простий пічник, зумів збагнути те, до чого академіки не додумалися?!! Життя сімейне моє врятував-адже я його, гада, кохаю! - Так то академіки, - відповідає пічник, - а ми просто міркуємо, по пічному: ноги розсунеш-яйця впадуть. Яйця впадуть — дупу закриють. Тяги немає — і хропіння немає!
Наступний анекдот
Вaся, що ми маємо з курки?
Вaся, що ми маємо з курки?
Прокоментуйте!