Українські Анекдоти

Чергування. Глуха зимова ніч після метушливого дня. Три години після півночі. Добре підігріті друзі привезли хвацького, і настільки ж теплого «братка», прямо з гучної вечірки. Крутий, весь в ланцюгах і татуюваннях «браток», який звик, щоб його красиво обслуговували, скаржиться на животик. Поводиться потворно: куражиться, грубіянить, лається, харкає на підлогу, закидає ноги прямо на стіл. Через півгодини – медсестра на межі слізної істерики, я на грані буйного божевілля. Дзвонимо хірургам. Чергує лікар Женя. Досьє Лікаря Жені: »Лікар Женя, 29 років, хірург, розлучений. Зріст 180 см., Вага 120 кг. »Статура: ДУЖЕ міцна. »Стрижка: під нуль. »Очі: блакитні, погляд важкий, але добрий. »Захоплення: важка атлетика, пише вірші, пісні, грає на гітарі, голос приємний, слух абсолютний. »Характер: спокійний, врівноважений, надійний товариш, доброї душі людина. Далі зі слів лікаря Жені: “Прийшов з операції. Замучився в дошку. Добрів в кабінет, звалився на кушетку, і моментально відключився. Оглушливий тріск телефону у темряві. Схопився на прямі ноги. «Хірурга – в приймальне, терміново» !!! Знайшов в темряві стетоскоп, повісив його на шию, і на автопілоті відправився в оглядову. Відчиняються двері, і лікар Женя влітає в приймальне. Зупиняється навпроти «клієнта» і хрипким зі сну басом запитує: – На що скаржитесь? «Браток» змінюється в обличчі, посмішка сповзає з його яскраво-червоного обличчя: – Та нічого, лікарю, вибачте, вже все пройшло. «Браток» одягається, набуває зовсім пристойний вигляд і бочком-бочком, по стінці пробирається до виходу: – Вибачте за турботу, до побачення! «Брателла» зникає за дверима, з вулиці доноситься гуркіт мотору. Всі здивовано дивляться один на одного, потім на Женю. Персонал хапається за животи і починає дружно реготати і показувати пальцем на лікаря… Лікар Женя: в понівеченому хірургічному костюмі, з пом’ятою мордою і налитими кров’ю очима. На міцній шиї, висить товстий, в палець, ланцюжок з образом Миколи Чудотворця і … кип’ятильник !!!