Українські Анекдоти

А ще говорять прикмети не збуваються. Виходжу уранці з під'їзду - чорна кішка дорогу перебігла. Вирішив повернутися додому. Підходжу до дверей, а ключі, виявляється, в квартирі забув, а двері зачинив . Вирішив від сусіда на роботу зателефонувати, попередити. Стукаю. Сусід відкриває в одних трусах, а за його спиною на вішалці - шуба моєї дружини. Яка учора у відрядження поїхала. Я сусідові - в морду. Сусід мене - в поліцію. Розібралися. Виявилось, дружина, напередодні свою шубу продала сусідам, щоб купити мені шкіряний плащ. Виходимо з поліції - назустріч бабуся з порожніми відрами. Не обертаючись, три рази плюю через ліве плече. Усі три рази - в сусіда. Він мене - в морду. Я його - в поліцію. Виходимо через п'ятнадцять діб. Пропускаю сусіда вперед. Він - ні в яку. Я його - в спину. Він мене - в морду. Я його - по нирках. Він мене - по печінці. Виходжу за два тижні, з лікарні. Ступаю на сходи з лівої ноги. А вона у мене в гіпсі. Посковзнувся, впав. Виходжу через місяць з коми. У голові питання: який дурень придумав ці забобони? А тут лікар заходить. Говорить: - "Завтра операція. Ви про всяк випадок пальці хрестиком тримайте, а краще - доторкніться до сажотруса"! А де в лікарні сажотрус? Доторкнувся до медсестри. Хто ж знав, що вона коханка головлікаря. Рік лежу удома. Нікуди не виходжу.