На свій 60-річний ювілей, тато-ювіляр всім дякує, що так його гарно вшанували,.. стільки всього набажали (з такими побажаннями тільки життя і починати),.. та й надарували всього цілу купу… Аж просльозився тато… А на завершення каже до дітей і внуків: – З самого першого дня мого народження мої батьки, напевно, для того, аби я більший виріс, смикали мене за вуха. І тепер видите: мені 60-ть, я маю метр вісімдесят зросту. І я безмежно щасливий та вдячний своїм батькам… – Віват ювіляру! – завершила спіч його дружина. Підійшла до нього, стала навшпиньки і пристрасно поцілувала чоловіка… А про себе подумала: «Ліпше би тебе трохи за твого пісюна посмикали»…
Наступний анекдот
Село. Вечір. У хаті - Володька з Танькою .
Село. Вечір. У хаті - Володька з Танькою .
Прокоментуйте!