Українські Анекдоти

Йде чоловік вулицею і раптом бачить — на лавочці сидить школяр і рахує гроші. З одного боку від нього купа грошей, мабуть, вже порахованих і складених в пачки, а з іншого — просто купа купюр по 500 гривень, звідки він раз у раз бере їх, рахує, перетягує гумкою і кладе в акуратну купу. Мужик спочатку навіть не повірив своїм очам. А школяр продовжує відраховувати, бурмочучи собі під ніс: - Двадцять п'ять, тридцять, тридцять п'ять… Цікавість у мужика взяла верх, він підходить до хлопчика і каже: - Хлопчик, а це все чиє? Той відривається від рахунку і відповідає: - Моє. - Але тут же дуже багато! Як ти стільки заробив? - Не скажу. - Ну скажи, будь ласка!.. - Ні, дядько, не можу сказати. - Ну, будь ласка! Я тебе просто благаю! Натомість проси, що хочеш! - Ну добре, — погоджується школяр, — Скажу вам за 500 гривень. Чоловік трохи пом'явся, а тоді все-таки дістав з гаманця гроші і простягнув їх хлопчику. Той узяв їх, кинув у купу неполічених і каже: - Ну, ось так ось роки чотири — по п'ятсот, по п'ятсот…