Українські Анекдоти

Літня пора. Полонина. Природа. Пасеться отара овечок. На сонечку в травичці лежить вуйко і палить люльку. В низу тече гарна річечка, співають птахи, аж раптом вуйко чує крик: Памаагіітєє!!! Спасіітєє! Таанууу!! Вуйко спокійно робить далі свою справу. Крик повторюється неодноразово, та реакція чоловіка та сама! Через декілька хвилин крик зникає, на поверхні річки розходяться кола і зникають розбиваючись об береги. Вуйко неспішно сідає, вибиває об чобіт залишки тютюну з люльки і поглянувши на річку зтиха каже: Ех, дурну, дурню! Краще б тебе плавати навчили, ніж твоєї псячої мови...