Українські Анекдоти

Їде козак дорогою, дівку зустрічає, Витягнув папір з-за пазухи та їй читає: „Офіційно, так сказати, по цьому указу Кожна дівка козакові мусить дать по разу. - Чуєш, дівко, що в указі?" "Та чую, козаче". А в душі така раденька, аж мало не скаче. Зліз козак з коня і взявся до роботи зразу, Все зробив, як полагалось по цьому указу. Потім, підкрутивши вуса, на коня сідає, А дівчина підвелася і його прохає: "А вернися, козаченьку, знову до указу, Чи не сказано там часом, щоб іще по разу?" Степан Руданський