Українські Анекдоти

Дземброня, Карпати, глухе село. Син до тата: -Тату, а як то сі стало, шо ні ви не працюєте, ні мама, а в нас є штири корови, дві хати, отара овець?.. -Сину, ти вже великий, до одинадцятої кляси ходиш, то можу сказати. -Кажіт, тату!... -Ну та во видиш тому дорогу на гору? Та то я там виходив, пинєв москалів, два топірці мені в поміч, та шо в москаля було, то стало моє - бо шо вони нашими горами ходят, гриби наші збирают, як вони їх курча не садили?.. -Та так, тату... Ну. То, може, і я собі спробую? -Та Боже помагай, сину, ти вже великий, вже всьо розумієш - ади бери топірці та й іди. Син повертається змучений ввечері: -Тату! Та дивітьси - нині стоєв на дорозі, зарубав двадцять сім москалів, а грошей лиш тридцять п'ять гривень сорок копійок! Тато, підкоривши люльку, задумливо: -Отак от, синку, копієчка до копієчки....