Українські Анекдоти

Загубили російські туристи свого хом'яка в Карпатах. Гризун бігає, метушиться. А тим часом, весняним лугом походжає здоровезний ведмідь: нюхає квіточки, слухає пташиний щебет… Раптом помічає десь удалині якусь білу цятку й починає за нею стежити. Та цятка, наближаючись, поволі перетворюється на білу кульку. Підбігши до ведмедя, хом'як гне пальці й починає верещати: - Слиш ти, лох касалапий, асфабаді мнє дароґу, понял, казьол? Ведмідь продовжує нерухомо стояти, байдуже дивлячись на хом'яка. Хом'як: - Ти чьо, урод, нє слишиш? Я сказал, давай дарогу, єслі в морду нє хочєш! Ведмідь не рухається. Хом'як продовжує свої наскоки: - У тєбя чьо, уши гавном забіти? Єслі ти через 10 сєкунд нє сдвінєшся, я тє жопу разорву, понял, ти, підар ванючій? Раз… два… три… Глухуватий ведмідь знуджено пирхає, повертається до хом'яка задом, вивалює на нього вміст свого кишечника й неквапом йде геть. Минає хвилина, друга, вже й мухи злетілися… Нарешті хом'як спромагається висунути голову з цієї купи. Трохи прочистивши рота, він верещить вслід ведмедю: - Ну чьо, абасрался?!